самостійницький 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний самості́йницький самості́йницька самості́йницьке самості́йницькі
родовий самості́йницького самості́йницької самості́йницького самості́йницьких
давальний самості́йницькому самості́йницькій самості́йницькому самості́йницьким
знахідний самості́йницький самості́йницьку самості́йницьке самості́йницькі
орудний самості́йницьким самості́йницькою самості́йницьким самості́йницькими
місцевий на/у самості́йницькому, самості́йницькім на/у самості́йницькій на/у самості́йницькому, самості́йницькім на/у самості́йницьких