самостійник 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | самості́йник | самості́йники |
| родовий | самості́йника | самості́йників |
| давальний | самості́йнику, самості́йникові | самості́йникам |
| знахідний | самості́йник | самості́йники |
| орудний | самості́йником | самості́йниками |
| місцевий | на/у самості́йнику | на/у самості́йниках |
| кличний | самості́йнику* | самості́йники* |