-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний самості́йний самості́йна самості́йне самості́йні
родовий самості́йного самості́йної самості́йного самості́йних
давальний самості́йному самості́йній самості́йному самості́йним
знахідний самості́йний, самості́йного самості́йну самості́йне самості́йні, самості́йних
орудний самості́йним самості́йною самості́йним самості́йними
місцевий на/у самості́йному, самості́йнім на/у самості́йній на/у самості́йному, самості́йнім на/у самості́йних

Словник синонімів

НЕЗАЛЕ́ЖНИЙ (про людину, народ, державу і т. ін. - який не залежить від кого-, чого-небудь, не підкоряється комусь, чомусь), САМОСТІ́ЙНИЙ, ВІ́ЛЬНИЙ[ВО́ЛЬНИЙзаст., поет], СВОБІ́ДНИЙзаст., зах.;СУВЕРЕ́ННИЙ (про державу). Хіба не відомо, чим закінчувалися спроби створити незалежну державу в умовах ворожого агресивного оточення? (П. Тичина); Вишневецький вступав у свою дідизну як самостійний володар, як король Лубенщини (І. Нечуй-Левицький); Хлоп протестував, хлоп тікав на вільні землі, рятуючись, як міг, од панщини (М. Коцюбинський); І мене в сім’ї великій, В сім’ї вольній, новій, Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом (Т. Шевченко). - Пор. 1. ві́льний.
НЕЗАЛЕ́ЖНИЙ (який може або прагне діяти сам, без сторонньої допомоги чи керівництва; властивий такій людині), САМОСТІ́ЙНИЙ. Завжди дратував Вільсона загадковий Кутузов. Ввічливий, упертий і незалежний (П. Кочура); Це вольова, самовпевнена і надто самостійна дівчина (Ірина Вільде); Характер треба виховувати в собі незалежний, самостійний (О. Донченко).
ОКРЕ́МИЙ (який не є частиною чого-небудь цілого), САМОСТІ́ЙНИЙ, ПООДИНО́КИЙ, ОКРЕ́МІШНІЙ, ПОРІ́ЗНЕНИЙ, НЕЗВ’Я́ЗАНИЙ, РОЗ’Є́ДНАНИЙ, ОСІ́БНИЙрідко,ОКРІ́МНИЙ[ОКРО́МНИЙ]діал.Київська держава в XІІ віці розпалася на окремі князівства (М. Бажан); Був Галайда, як і завжди, за самостійну Україну (В. Сосюра); Поодинокі виступи [селян] були легко придушені місцевою поліцією (М. Стельмах); Каносса [замок].. становила собою мовби окремішній самодостатній світ (П. Загребельний); Павло сів щось писати на порізнених клаптях паперу (Леся Українка); В якійсь чудній мішанині неслись перед ним обривки гадок, незв’язані, роз’єднані (Г. Хоткевич); Староста черкаський і канівський Дашкевич просив у великого князя литовського осібної організації для козаків, але не дано (Леся Українка); У національних, у політичних, соціальних, літературних інтересах галичани розійшлися з поляками.. На всі ці інтереси вони мають свої окрімні права й інституції (М. Драгоманов).