самостріл 2 значення
-1-
іменник чоловічого роду
(зброя)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | самострі́л | самострі́ли |
| родовий | самострі́ла | самострі́лів |
| давальний | самострі́лу, самострі́лові | самострі́лам |
| знахідний | самострі́л | самострі́ли |
| орудний | самострі́лом | самострі́лами |
| місцевий | на/у самострі́лі | на/у самострі́лах |
| кличний | самострі́ле* | самострі́ли* |
-2-
іменник чоловічого роду, істота
(солдат) [розм.]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | самострі́л | самострі́ли |
| родовий | самострі́ла | самострі́лів |
| давальний | самострі́лу, самострі́лові | самострі́лам |
| знахідний | самострі́л | самострі́ли |
| орудний | самострі́лом | самострі́лами |
| місцевий | на/у самострі́лі | на/у самострі́лах |
| кличний | самострі́ле* | самострі́ли* |
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | самострі́л | самострі́ли |
| родовий | самострі́ла | самострі́лів |
| давальний | самострі́лові, самострі́лу | самострі́лам |
| знахідний | самострі́ла | самострі́лів |
| орудний | самострі́лом | самострі́лами |
| місцевий | на/у самострі́лові, самострі́лі | на/у самострі́лах |
| кличний | самострі́ле | самострі́ли |