самостимульований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний самостимульо́ваний самостимульо́вана самостимульо́ване самостимульо́вані
родовий самостимульо́ваного самостимульо́ваної самостимульо́ваного самостимульо́ваних
давальний самостимульо́ваному самостимульо́ваній самостимульо́ваному самостимульо́ваним
знахідний самостимульо́ваний, самостимульо́ваного самостимульо́вану самостимульо́ване самостимульо́вані, самостимульо́ваних
орудний самостимульо́ваним самостимульо́ваною самостимульо́ваним самостимульо́ваними
місцевий на/у самостимульо́ваному, самостимульо́ванім на/у самостимульо́ваній на/у самостимульо́ваному, самостимульо́ванім на/у самостимульо́ваних