самосвідомий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний самосвідо́мий самосвідо́ма самосвідо́ме самосвідо́мі
родовий самосвідо́мого самосвідо́мої самосвідо́мого самосвідо́мих
давальний самосвідо́мому самосвідо́мій самосвідо́мому самосвідо́мим
знахідний самосвідо́мий, самосвідо́мого самосвідо́му самосвідо́ме самосвідо́мі, самосвідо́мих
орудний самосвідо́мим самосвідо́мою самосвідо́мим самосвідо́мими
місцевий на/у самосвідо́мому, самосвідо́мім на/у самосвідо́мій на/у самосвідо́мому, самосвідо́мім на/у самосвідо́мих