саморідний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний саморі́дний саморі́дна саморі́дне саморі́дні
родовий саморі́дного саморі́дної саморі́дного саморі́дних
давальний саморі́дному саморі́дній саморі́дному саморі́дним
знахідний саморі́дний саморі́дну саморі́дне саморі́дні
орудний саморі́дним саморі́дною саморі́дним саморі́дними
місцевий на/у саморі́дному, саморі́днім на/у саморі́дній на/у саморі́дному, саморі́днім на/у саморі́дних