саморушний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний самору́шний самору́шна самору́шне самору́шні
родовий самору́шного самору́шної самору́шного самору́шних
давальний самору́шному самору́шній самору́шному самору́шним
знахідний самору́шний самору́шну самору́шне самору́шні
орудний самору́шним самору́шною самору́шним самору́шними
місцевий на/у самору́шному, самору́шнім на/у самору́шній на/у самору́шному, самору́шнім на/у самору́шних