саморуйнівний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний саморуйнівни́й саморуйнівна́ саморуйнівне́ саморуйнівні́
родовий саморуйнівно́го саморуйнівно́ї саморуйнівно́го саморуйнівни́х
давальний саморуйнівно́му саморуйнівні́й саморуйнівно́му саморуйнівни́м
знахідний саморуйнівни́й, саморуйнівно́го саморуйнівну́ саморуйнівне́ саморуйнівні́, саморуйнівни́х
орудний саморуйнівни́м саморуйнівно́ю саморуйнівни́м саморуйнівни́ми
місцевий на/у саморуйнівно́му, саморуйнівні́м на/у саморуйнівні́й на/у саморуйнівно́му, саморуйнівні́м на/у саморуйнівни́х