саморуйнуватися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив саморуйнува́тися, саморуйнува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   саморуйну́ймося, саморуйну́ймось
2 особа саморуйну́йся, саморуйну́йсь саморуйну́йтеся, саморуйну́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа саморуйну́юся, саморуйну́юсь саморуйну́ємося, саморуйну́ємось, саморуйну́ємся
2 особа саморуйну́єшся саморуйну́єтеся, саморуйну́єтесь
3 особа саморуйну́ється саморуйну́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. саморуйнува́вся, саморуйнува́всь саморуйнува́лися, саморуйнува́лись
жін.р. саморуйнува́лася, саморуйнува́лась
сер.р. саморуйнува́лося, саморуйнува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
саморуйнува́вшись