саморуйнуватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | саморуйнува́тися, саморуйнува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | саморуйну́ймося, саморуйну́ймось | |
| 2 особа | саморуйну́йся, саморуйну́йсь | саморуйну́йтеся, саморуйну́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | саморуйну́юся, саморуйну́юсь | саморуйну́ємося, саморуйну́ємось, саморуйну́ємся |
| 2 особа | саморуйну́єшся | саморуйну́єтеся, саморуйну́єтесь |
| 3 особа | саморуйну́ється | саморуйну́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | саморуйнува́вся, саморуйнува́всь | саморуйнува́лися, саморуйнува́лись |
| жін.р. | саморуйнува́лася, саморуйнува́лась | |
| сер.р. | саморуйнува́лося, саморуйнува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| саморуйнува́вшись | ||