саморослий 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний саморо́слий саморо́сла саморо́сле саморо́слі
родовий саморо́слого саморо́слої саморо́слого саморо́слих
давальний саморо́слому саморо́слій саморо́слому саморо́слим
знахідний саморо́слий, саморо́слого саморо́слу саморо́сле саморо́слі, саморо́слих
орудний саморо́слим саморо́слою саморо́слим саморо́слими
місцевий на/у саморо́слому, саморо́слім на/у саморо́слій на/у саморо́слому, саморо́слім на/у саморо́слих