саморозвантажний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний саморозванта́жний саморозванта́жна саморозванта́жне саморозванта́жні
родовий саморозванта́жного саморозванта́жної саморозванта́жного саморозванта́жних
давальний саморозванта́жному саморозванта́жній саморозванта́жному саморозванта́жним
знахідний саморозванта́жний саморозванта́жну саморозванта́жне саморозванта́жні
орудний саморозванта́жним саморозванта́жною саморозванта́жним саморозванта́жними
місцевий на/у саморозванта́жному, саморозванта́жнім на/у саморозванта́жній на/у саморозванта́жному, саморозванта́жнім на/у саморозванта́жних