саморегулюючий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний саморегулю́ючий саморегулю́юча саморегулю́юче саморегулю́ючі
родовий саморегулю́ючого саморегулю́ючої саморегулю́ючого саморегулю́ючих
давальний саморегулю́ючому саморегулю́ючій саморегулю́ючому саморегулю́ючим
знахідний саморегулю́ючий саморегулю́ючу саморегулю́юче саморегулю́ючі
орудний саморегулю́ючим саморегулю́ючою саморегулю́ючим саморегулю́ючими
місцевий на/у саморегулю́ючому, саморегулю́ючім на/у саморегулю́ючій на/у саморегулю́ючому, саморегулю́ючім на/у саморегулю́ючих