саморегулювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив саморегулюва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   саморегулю́ймо
2 особа саморегулю́й саморегулю́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа саморегулюва́тиму саморегулюва́тимемо, саморегулюва́тимем
2 особа саморегулюва́тимеш саморегулюва́тимете
3 особа саморегулюва́тиме саморегулюва́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа саморегулю́ю саморегулю́ємо, саморегулю́єм
2 особа саморегулю́єш саморегулю́єте
3 особа саморегулю́є саморегулю́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
саморегулю́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. саморегулюва́в саморегулюва́ли
жін. р. саморегулюва́ла
сер. р. саморегулюва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
саморегульо́ваний
Безособова форма
саморегульо́вано
Дієприслівник
саморегулюва́вши