саморегульований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний саморегульо́ваний саморегульо́вана саморегульо́ване саморегульо́вані
родовий саморегульо́ваного саморегульо́ваної саморегульо́ваного саморегульо́ваних
давальний саморегульо́ваному саморегульо́ваній саморегульо́ваному саморегульо́ваним
знахідний саморегульо́ваний саморегульо́вану саморегульо́ване саморегульо́вані
орудний саморегульо́ваним саморегульо́ваною саморегульо́ваним саморегульо́ваними
місцевий на/у саморегульо́ваному, саморегульо́ванім на/у саморегульо́ваній на/у саморегульо́ваному, саморегульо́ванім на/у саморегульо́ваних