самопідтримуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний самопідтри́муваний самопідтри́мувана самопідтри́муване самопідтри́мувані
родовий самопідтри́муваного самопідтри́муваної самопідтри́муваного самопідтри́муваних
давальний самопідтри́муваному самопідтри́муваній самопідтри́муваному самопідтри́муваним
знахідний самопідтри́муваний, самопідтри́муваного самопідтри́мувану самопідтри́муване самопідтри́мувані, самопідтри́муваних
орудний самопідтри́муваним самопідтри́муваною самопідтри́муваним самопідтри́муваними
місцевий на/у самопідтри́муваному, самопідтри́муванім на/у самопідтри́муваній на/у самопідтри́муваному, самопідтри́муванім на/у самопідтри́муваних