самопрядковий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний самопря́дковий самопря́дкова самопря́дкове самопря́дкові
родовий самопря́дкового самопря́дкової самопря́дкового самопря́дкових
давальний самопря́дковому самопря́дковій самопря́дковому самопря́дковим
знахідний самопря́дковий самопря́дкову самопря́дкове самопря́дкові
орудний самопря́дковим самопря́дковою самопря́дковим самопря́дковими
місцевий на/у самопря́дковому, самопря́дковім на/у самопря́дковій на/у самопря́дковому, самопря́дковім на/у самопря́дкових