самопристосовний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний самопристосо́вний самопристосо́вна самопристосо́вне самопристосо́вні
родовий самопристосо́вного самопристосо́вної самопристосо́вного самопристосо́вних
давальний самопристосо́вному самопристосо́вній самопристосо́вному самопристосо́вним
знахідний самопристосо́вний, самопристосо́вного самопристосо́вну самопристосо́вне самопристосо́вні, самопристосо́вних
орудний самопристосо́вним самопристосо́вною самопристосо́вним самопристосо́вними
місцевий на/у самопристосо́вному, самопристосо́внім на/у самопристосо́вній на/у самопристосо́вному, самопристосо́внім на/у самопристосо́вних