самопринизливий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний самоприни́зливий самоприни́злива самоприни́зливе самоприни́зливі
родовий самоприни́зливого самоприни́зливої самоприни́зливого самоприни́зливих
давальний самоприни́зливому самоприни́зливій самоприни́зливому самоприни́зливим
знахідний самоприни́зливий, самоприни́зливого самоприни́зливу самоприни́зливе самоприни́зливі, самоприни́зливих
орудний самоприни́зливим самоприни́зливою самоприни́зливим самоприни́зливими
місцевий на/у самоприни́зливому, самоприни́зливім на/у самоприни́зливій на/у самоприни́зливому, самоприни́зливім на/у самоприни́зливих