самоправничати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив самопра́вничати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   самопра́вничаймо
2 особа самопра́вничай самопра́вничайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа самопра́вничатиму самопра́вничатимемо, самопра́вничатимем
2 особа самопра́вничатимеш самопра́вничатимете
3 особа самопра́вничатиме самопра́вничатимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа самопра́вничаю самопра́вничаємо, самопра́вничаєм
2 особа самопра́вничаєш самопра́вничаєте
3 особа самопра́вничає самопра́вничають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
самопра́вничаючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. самопра́вничав самопра́вничали
жін. р. самопра́вничала
сер. р. самопра́вничало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
самопра́вничавши