самоправний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний самопра́вний самопра́вна самопра́вне самопра́вні
родовий самопра́вного самопра́вної самопра́вного самопра́вних
давальний самопра́вному самопра́вній самопра́вному самопра́вним
знахідний самопра́вний, самопра́вного самопра́вну самопра́вне самопра́вні, самопра́вних
орудний самопра́вним самопра́вною самопра́вним самопра́вними
місцевий на/у самопра́вному, самопра́внім на/у самопра́вній на/у самопра́вному, самопра́внім на/у самопра́вних

Словник синонімів

САМОЧИ́ННИЙ (який робиться, здійснюється без дозволу, незаконно), САМОВІ́ЛЬНИЙ, САМОПРА́ВНИЙ. Самочинні реквізиції та конфіскації; Через кілька днів.. говорили про самовільну подорож Гриші до Одеси (Л. Смілянський).