самоправець 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | самопра́вець | самопра́вці |
| родовий | самопра́вця | самопра́вців |
| давальний | самопра́вцеві, самопра́вцю | самопра́вцям |
| знахідний | самопра́вця | самопра́вців |
| орудний | самопра́вцем | самопра́вцями |
| місцевий | на/у самопра́вцеві, самопра́вці, самопра́вцю | на/у самопра́вцях |
| кличний | самопра́вцю | самопра́вці |