самопоселенець 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | самопоселе́нець | самопоселе́нці |
| родовий | самопоселе́нця | самопоселе́нців |
| давальний | самопоселе́нцеві, самопоселе́нцю | самопоселе́нцям |
| знахідний | самопоселе́нця | самопоселе́нців |
| орудний | самопоселе́нцем | самопоселе́нцями |
| місцевий | на/у самопоселе́нцеві, самопоселе́нці, самопоселе́нцю | на/у самопоселе́нцях |
| кличний | самопоселе́нцю | самопоселе́нці |