самопоранення 1 значення
-1-
іменник середнього роду
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | самопора́нення | самопора́нення |
| родовий | самопора́нення | самопора́нень |
| давальний | самопора́ненню | самопора́ненням |
| знахідний | самопора́нення | самопора́нення |
| орудний | самопора́ненням | самопора́неннями |
| місцевий | на/у самопора́ненні, самопора́ненню | на/у самопора́неннях |
| кличний | самопора́нення* | самопора́нення* |