самопоклоніння 1 значення
-1-
іменник середнього роду
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | самопоклоні́ння | самопоклоні́ння |
| родовий | самопоклоні́ння | самопоклоні́нь |
| давальний | самопоклоні́нню | самопоклоні́нням |
| знахідний | самопоклоні́ння | самопоклоні́ння |
| орудний | самопоклоні́нням | самопоклоні́ннями |
| місцевий | на/у самопоклоні́нні, самопоклоні́нню | на/у самопоклоні́ннях |
| кличний | самопоклоні́ння* | самопоклоні́ння* |