самопожертва 1 значення
-1-
іменник жіночого роду
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | самопоже́ртва | самопоже́ртви |
| родовий | самопоже́ртви | самопоже́ртв |
| давальний | самопоже́ртві | самопоже́ртвам |
| знахідний | самопоже́ртву | самопоже́ртви |
| орудний | самопоже́ртвою | самопоже́ртвами |
| місцевий | на/у самопоже́ртві | на/у самопоже́ртвах |
| кличний | самопоже́ртво* | самопоже́ртви* |