самопишучий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний самопи́шучий самопи́шуча самопи́шуче самопи́шучі
родовий самопи́шучого самопи́шучої самопи́шучого самопи́шучих
давальний самопи́шучому самопи́шучій самопи́шучому самопи́шучим
знахідний самопи́шучий, самопи́шучого самопи́шучу самопи́шуче самопи́шучі, самопи́шучих
орудний самопи́шучим самопи́шучою самопи́шучим самопи́шучими
місцевий на/у самопи́шучому, самопи́шучім на/у самопи́шучій на/у самопи́шучому, самопи́шучім на/у самопи́шучих