самоперекидний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний самоперекидни́й самоперекидна́ самоперекидне́ самоперекидні́
родовий самоперекидно́го самоперекидно́ї самоперекидно́го самоперекидни́х
давальний самоперекидно́му самоперекидні́й самоперекидно́му самоперекидни́м
знахідний самоперекидни́й самоперекидну́ самоперекидне́ самоперекидні́
орудний самоперекидни́м самоперекидно́ю самоперекидни́м самоперекидни́ми
місцевий на/у самоперекидно́му, самоперекидні́м на/у самоперекидні́й на/у самоперекидно́му, самоперекидні́м на/у самоперекидни́х