самопевний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний самопе́вний самопе́вна самопе́вне самопе́вні
родовий самопе́вного самопе́вної самопе́вного самопе́вних
давальний самопе́вному самопе́вній самопе́вному самопе́вним
знахідний самопе́вний, самопе́вного самопе́вну самопе́вне самопе́вні, самопе́вних
орудний самопе́вним самопе́вною самопе́вним самопе́вними
місцевий на/у самопе́вному, самопе́внім на/у самопе́вній на/у самопе́вному, самопе́внім на/у самопе́вних