самоочисний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний самоочи́сни́й самоочи́сна́ самоочи́сне́ самоочи́сні́
родовий самоочи́сно́го самоочи́сно́ї самоочи́сно́го самоочи́сни́х
давальний самоочи́сно́му самоочи́сні́й самоочи́сно́му самоочи́сни́м
знахідний самоочи́сни́й, самоочи́сно́го самоочи́сну́ самоочи́сне́ самоочи́сні́, самоочи́сни́х
орудний самоочи́сни́м самоочи́сно́ю самоочи́сни́м самоочи́сни́ми
місцевий на/у самоочи́сно́му, самоочи́сні́м на/у самоочи́сні́й на/у самоочи́сно́му, самоочи́сні́м на/у самоочи́сни́х