самоосвітній 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний самоосві́тній самоосві́тня самоосві́тнє самоосві́тні
родовий самоосві́тнього самоосві́тньої самоосві́тнього самоосві́тніх
давальний самоосві́тньому самоосві́тній самоосві́тньому самоосві́тнім
знахідний самоосві́тній самоосві́тню самоосві́тнє самоосві́тні
орудний самоосві́тнім самоосві́тньою самоосві́тнім самоосві́тніми
місцевий на/у самоосві́тньому, самоосві́тнім на/у самоосві́тній на/у самоосві́тньому, самоосві́тнім на/у самоосві́тніх