самоорганізуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив самоорганізува́тися, самоорганізува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа самоорганізува́тиметься самоорганізува́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа самоорганізу́ється самоорганізу́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
самоорганізу́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. самоорганізува́вся, самоорганізува́всь самоорганізува́лися, самоорганізува́лись
жін. р. самоорганізува́лася, самоорганізува́лась
сер. р. самоорганізува́лося, самоорганізува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
самоорганізува́вшись