самоорганізований 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний самоорганізо́ваний самоорганізо́вана самоорганізо́ване самоорганізо́вані
родовий самоорганізо́ваного самоорганізо́ваної самоорганізо́ваного самоорганізо́ваних
давальний самоорганізо́ваному самоорганізо́ваній самоорганізо́ваному самоорганізо́ваним
знахідний самоорганізо́ваний, самоорганізо́ваного самоорганізо́вану самоорганізо́ване самоорганізо́вані, самоорганізо́ваних
орудний самоорганізо́ваним самоорганізо́ваною самоорганізо́ваним самоорганізо́ваними
місцевий на/у самоорганізо́ваному, самоорганізо́ванім на/у самоорганізо́ваній на/у самоорганізо́ваному, самоорганізо́ванім на/у самоорганізо́ваних