самооплатний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний самоопла́тний самоопла́тна самоопла́тне самоопла́тні
родовий самоопла́тного самоопла́тної самоопла́тного самоопла́тних
давальний самоопла́тному самоопла́тній самоопла́тному самоопла́тним
знахідний самоопла́тний, самоопла́тного самоопла́тну самоопла́тне самоопла́тні, самоопла́тних
орудний самоопла́тним самоопла́тною самоопла́тним самоопла́тними
місцевий на/у самоопла́тному, самоопла́тнім на/у самоопла́тній на/у самоопла́тному, самоопла́тнім на/у самоопла́тних