самоокупний 1 значення
-1-
прикметник
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | самоокупни́й | самоокупна́ | самоокупне́ | самоокупні́ |
| родовий | самоокупно́го | самоокупно́ї | самоокупно́го | самоокупни́х |
| давальний | самоокупно́му | самоокупні́й | самоокупно́му | самоокупни́м |
| знахідний | самоокупни́й, самоокупно́го | самоокупну́ | самоокупне́ | самоокупні́, самоокупни́х |
| орудний | самоокупни́м | самоокупно́ю | самоокупни́м | самоокупни́ми |
| місцевий | на/у самоокупно́му, самоокупні́м | на/у самоокупні́й | на/у самоокупно́му, самоокупні́м | на/у самоокупни́х |