самоокупитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив самоокупи́тися, самоокупи́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа самооку́питься самооку́пляться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. самоокупи́вся, самоокупи́всь самоокупи́лися, самоокупи́лись
жін.р. самоокупи́лася, самоокупи́лась
сер.р. самоокупи́лося, самоокупи́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
самоокупи́вшись