самоокупитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | самоокупи́тися, самоокупи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | самооку́питься | самооку́пляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | самоокупи́вся, самоокупи́всь | самоокупи́лися, самоокупи́лись |
| жін.р. | самоокупи́лася, самоокупи́лась | |
| сер.р. | самоокупи́лося, самоокупи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| самоокупи́вшись | ||