самообнадійливий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний самообнаді́йливий самообнаді́йлива самообнаді́йливе самообнаді́йливі
родовий самообнаді́йливого самообнаді́йливої самообнаді́йливого самообнаді́йливих
давальний самообнаді́йливому самообнаді́йливій самообнаді́йливому самообнаді́йливим
знахідний самообнаді́йливий самообнаді́йливу самообнаді́йливе самообнаді́йливі
орудний самообнаді́йливим самообнаді́йливою самообнаді́йливим самообнаді́йливими
місцевий на/у самообнаді́йливому, самообнаді́йливім на/у самообнаді́йливій на/у самообнаді́йливому, самообнаді́йливім на/у самообнаді́йливих