самообманний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний самообма́нний самообма́нна самообма́нне самообма́нні
родовий самообма́нного самообма́нної самообма́нного самообма́нних
давальний самообма́нному самообма́нній самообма́нному самообма́нним
знахідний самообма́нний, самообма́нного самообма́нну самообма́нне самообма́нні, самообма́нних
орудний самообма́нним самообма́нною самообма́нним самообма́нними
місцевий на/у самообма́нному, самообма́ннім на/у самообма́нній на/у самообма́нному, самообма́ннім на/у самообма́нних