самообвинувачення 1 значення
-1-
іменник середнього роду
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | самообвинува́чення | самообвинува́чення |
| родовий | самообвинува́чення | самообвинува́чень |
| давальний | самообвинува́ченню | самообвинува́ченням |
| знахідний | самообвинува́чення | самообвинува́чення |
| орудний | самообвинува́ченням | самообвинува́ченнями |
| місцевий | на/у самообвинува́ченні, самообвинува́ченню | на/у самообвинува́ченнях |
| кличний | самообвинува́чення* | самообвинува́чення* |