самонавідний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний самонавідни́й самонавідна́ самонавідне́ самонавідні́
родовий самонавідно́го самонавідно́ї самонавідно́го самонавідни́х
давальний самонавідно́му самонавідні́й самонавідно́му самонавідни́м
знахідний самонавідни́й самонавідну́ самонавідне́ самонавідні́
орудний самонавідни́м самонавідно́ю самонавідни́м самонавідни́ми
місцевий на/у самонавідно́му, самонавідні́м на/у самонавідні́й на/у самонавідно́му, самонавідні́м на/у самонавідни́х