-1-
іменник чоловічого роду
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний самонавчи́тель самонавчи́телі
родовий самонавчи́теля самонавчи́телів
давальний самонавчи́телю, самонавчи́телеві самонавчи́телям
знахідний самонавчи́тель самонавчи́телі
орудний самонавчи́телем самонавчи́телями
місцевий на/у самонавчи́телі, самонавчи́телю на/у самонавчи́телях
кличний самонавчи́телю* самонавчи́телі*

Словник синонімів

ПІДРУ́ЧНИК (книжка, за якою вивчають навчальний предмет); ПОСІ́БНИК (перев. допоміжна, довідкова книжка); САМОВЧИ́ТЕЛЬ[САМОУЧИ́ТЕЛЬ], САМОНАВЧИ́ТЕЛЬрідше (для самостійного навчання). Я похапцем розгорнув підручник із діалектології, намагаючись згадати, а що ж саме було задано для конспектування (Є. Гуцало); За останні роки з’явилося немало цікавих монографій, посібників, проблемних і оглядових робіт (з журналу); Ми заходили до книгарень і.. купили польських самовчителів та книжок, бо ж нам таки справді треба було вивчати польську мову (О. Досвітній).