самомобілізуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | самомобілізува́тися, самомобілізува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | самомобілізу́ймося, самомобілізу́ймось | |
| 2 особа | самомобілізу́йся, самомобілізу́йсь | самомобілізу́йтеся, самомобілізу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | самомобілізува́тимуся, самомобілізува́тимусь | самомобілізува́тимемося, самомобілізува́тимемось, самомобілізува́тимемся |
| 2 особа | самомобілізува́тимешся | самомобілізува́тиметеся, самомобілізува́тиметесь |
| 3 особа | самомобілізува́тиметься | самомобілізува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | самомобілізу́юся, самомобілізу́юсь | самомобілізу́ємося, самомобілізу́ємось, самомобілізу́ємся |
| 2 особа | самомобілізу́єшся | самомобілізу́єтеся, самомобілізу́єтесь |
| 3 особа | самомобілізу́ється | самомобілізу́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| самомобілізу́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | самомобілізува́вся, самомобілізува́всь | самомобілізува́лися, самомобілізува́лись |
| жін. р. | самомобілізува́лася, самомобілізува́лась | |
| сер. р. | самомобілізува́лося, самомобілізува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| самомобілізува́вшись | ||