самомилуватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | самомилува́тися, самомилува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | самомилу́ймося, самомилу́ймось | |
| 2 особа | самомилу́йся, самомилу́йсь | самомилу́йтеся, самомилу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | самомилу́юся, самомилу́юсь | самомилу́ємося, самомилу́ємось, самомилу́ємся |
| 2 особа | самомилу́єшся | самомилу́єтеся, самомилу́єтесь |
| 3 особа | самомилу́ється | самомилу́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | самомилува́вся, самомилува́всь | самомилува́лися, самомилува́лись |
| жін.р. | самомилува́лася, самомилува́лась | |
| сер.р. | самомилува́лося, самомилува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| самомилува́вшись | ||