самоліквідуватися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив самоліквідува́тися, самоліквідува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   самоліквіду́ймося, самоліквіду́ймось
2 особа самоліквіду́йся, самоліквіду́йсь самоліквіду́йтеся, самоліквіду́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа самоліквіду́юся, самоліквіду́юсь самоліквіду́ємося, самоліквіду́ємось, самоліквіду́ємся
2 особа самоліквіду́єшся самоліквіду́єтеся, самоліквіду́єтесь
3 особа самоліквіду́ється самоліквіду́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. самоліквідува́вся, самоліквідува́всь самоліквідува́лися, самоліквідува́лись
жін.р. самоліквідува́лася, самоліквідува́лась
сер.р. самоліквідува́лося, самоліквідува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
самоліквідува́вшись