самолюбний 1 значення
-1-
прикметник
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | самолю́бний | самолю́бна | самолю́бне | самолю́бні |
| родовий | самолю́бного | самолю́бної | самолю́бного | самолю́бних |
| давальний | самолю́бному | самолю́бній | самолю́бному | самолю́бним |
| знахідний | самолю́бний, самолю́бного | самолю́бну | самолю́бне | самолю́бні, самолю́бних |
| орудний | самолю́бним | самолю́бною | самолю́бним | самолю́бними |
| місцевий | на/у самолю́бному, самолю́бнім | на/у самолю́бній | на/у самолю́бному, самолю́бнім | на/у самолю́бних |
Словник синонімів
Словник антонімів
| АЛЬТРУЇЗМ | ЕГОЇЗМ |
| Ставлення до людей, що виявляється у безкорисливому піклуванні про благо інших, в готовності жертвувати для інших своїми особистими інтересами, безкорисливість. | Ставлення до людей, що виявляється у повному себелюбстві, у байдужості до людей, в постійному нехтуванні суспільними інтересами задля особистих інтересів, себелюбство, самолюбство. |
| Винятковий, повний, свідомий альтруїзм ~ егоїзм. Бути, залишатися, стати прихильником альтруїзму ~ егоїзму. Виявляти, показувати свій альтруїзм ~ егоїзм. Філософія альтруїзму ~ егоїзму. Альтруїзм безкорисливий, щирий ~ егоїзм байдужий, безсердечний, вузький, гидкий, голий, дикий, дрібний, жорстокий, зажерливий, наглий, ненаситний, неприємний, сліпий, цинічний, черствий. | |
| В історичній повісті "Захар Беркут"... маємо широкі картини в історичній перспективі, масу описів тодішньої культури і звичаїв, але побіда альтруїзму над класовим егоїзмом, якою кінчається повість, здається нам утопічною (М. Коцюбинський). | |
| Альтруїст ~егоїст, альтруїстка ~егоїстка, альтруїзм ~егоїзм // егоїстичність, альтруїстичний ~егоїстичний, альтруїстично ~егоїстично; альтруїст ~самолюб //себелюб //себелюбець, альтруїстичний ~самолюбний, безкорисливий ~самолюбивий | |