самолюбивий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний самолюби́вий самолюби́ва самолюби́ве самолюби́ві
родовий самолюби́вого самолюби́вої самолюби́вого самолюби́вих
давальний самолюби́вому самолюби́вій самолюби́вому самолюби́вим
знахідний самолюби́вий, самолюби́вого самолюби́ву самолюби́ве самолюби́ві, самолюби́вих
орудний самолюби́вим самолюби́вою самолюби́вим самолюби́вими
місцевий на/у самолюби́вому, самолюби́вім на/у самолюби́вій на/у самолюби́вому, самолюби́вім на/у самолюби́вих

Словник антонімів

АЛЬТРУЇЗМ ЕГОЇЗМ
Ставлення до людей, що виявляється у безкорисливому піклуванні про благо інших, в готовності жертвувати для інших своїми особистими інтересами, безкорисливість. Ставлення до людей, що виявляється у повному себелюбстві, у байдужості до людей, в постійному нехтуванні суспільними інтересами задля особистих інтересів, себелюбство, самолюбство.
Винятковий, повний, свідомий альтруїзм ~ егоїзм. Бути, залишатися, стати прихильником альтруїзму ~ егоїзму. Виявляти, показувати свій альтруїзм ~  егоїзм. Філософія альтруїзму ~ егоїзму. Альтруїзм безкорисливий, щирий ~  егоїзм байдужий, безсердечний, вузький, гидкий, голий, дикий, дрібний, жорстокий, зажерливий, наглий, ненаситний, неприємний, сліпий, цинічний, черствий.
В історичній повісті "Захар Беркут"... маємо широкі картини в історичній перспективі, масу описів тодішньої культури і звичаїв, але побіда альтруїзму над класовим егоїзмом, якою кінчається повість, здається нам утопічною (М. Коцюбинський).
Альтруїст ~егоїст, альтруїстка ~егоїстка, альтруїзм ~егоїзм // егоїстичність, альтруїстичний ~егоїстичний, альтруїстично ~егоїстично; альтруїст ~самолюб //себелюб //себелюбець, альтруїстичний ~самолюбний, безкорисливий ~самолюбивий