-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний самолю́бець самолю́бці
родовий самолю́бця самолю́бців
давальний самолю́бцеві, самолю́бцю самолю́бцям
знахідний самолю́бця самолю́бців
орудний самолю́бцем самолю́бцями
місцевий на/у самолю́бцеві, самолю́бці, самолю́бцю на/у самолю́бцях
кличний самолю́бцю самолю́бці

Словник синонімів

ЕГОЇ́СТ (людина, яка понад усе ставить особисті інтереси), СЕБЕЛЮ́БЕЦЬ, СЕБЕЛЮ́Б, САМОЛЮ́БЕЦЬ, САМОЛЮ́Б. Іноді їй здавалося, що син виріс егоїстом, себелюбцем (П. Дорошко); - Ваше кохання стоптала жінка через власну глупоту.. А ви, ображений на неї, топчете ніжні душі, користуючись їх довірливістю. Так може робити тільки себелюб (І. Цюпа); Дуже великий з нього самолюб. Бо коли зимовою порою нудьгував, то тоді приходив до них, а тепер не хоче (Лесь Мартович).