самокеруватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив самокерува́тися, самокерува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа самокерува́тиметься самокерува́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа самокеру́ється самокеру́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
самокеру́ючись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. самокерува́вся, самокерува́всь самокерува́лися, самокерува́лись
жін. р. самокерува́лася, самокерува́лась
сер. р. самокерува́лося, самокерува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
самокерува́вшись