самокатуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | самокатува́тися, самокатува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | самокату́ймося, самокату́ймось | |
| 2 особа | самокату́йся, самокату́йсь | самокату́йтеся, самокату́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | самокатува́тимуся, самокатува́тимусь | самокатува́тимемося, самокатува́тимемось, самокатува́тимемся |
| 2 особа | самокатува́тимешся | самокатува́тиметеся, самокатува́тиметесь |
| 3 особа | самокатува́тиметься | самокатува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | самокату́юся, самокату́юсь | самокату́ємося, самокату́ємось, самокату́ємся |
| 2 особа | самокату́єшся | самокату́єтеся, самокату́єтесь |
| 3 особа | самокату́ється | самокату́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| самокату́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | самокатува́вся, самокатува́всь | самокатува́лися, самокатува́лись |
| жін. р. | самокатува́лася, самокатува́лась | |
| сер. р. | самокатува́лося, самокатува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| самокатува́вшись | ||