самозречений 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний самозре́чений самозре́чена самозре́чене самозре́чені
родовий самозре́ченого самозре́ченої самозре́ченого самозре́чених
давальний самозре́ченому самозре́ченій самозре́ченому самозре́ченим
знахідний самозре́чений, самозре́ченого самозре́чену самозре́чене самозре́чені, самозре́чених
орудний самозре́ченим самозре́ченою самозре́ченим самозре́ченими
місцевий на/у самозре́ченому, самозре́ченім на/у самозре́ченій на/у самозре́ченому, самозре́ченім на/у самозре́чених

Словник синонімів

САМОВІ́ДДАНИЙ (про людину - готовий пожертвувати собою, поступитися своїми особистими інтересами для блага інших; про дії, почуття і т. ін. - сповнений самовідданості), САМОЖЕРТО́ВНИЙ, ПОДВИ́ЖНИЦЬКИЙ, ЖЕРТО́ВНИЙ, САМОЗРЕ́ЧЕНИЙ, САМОЗРЕ́ЧНИЙ, ЖЕ́РТВЕННИЙпоет. (сповнений самовідданості, самозречення). Самовідданий борець за незалежність країни; Самовіддана праця; Передові представники народів світу знали про благородну, подвижницьку працю Івана Франка (П. Тичина); Тема жертовної материнської, взагалі батьківської любові виникає [у Стефаника] в життєвому сплетінні з іншими темами (з журналу); Жертовне служіння народові; Потім уже пережите немов захльоснуло її - спогад про трагічне повстання.. і жертвенний подвиг обманутих і наперед приречених людей (С. Журахович).