САМОВІ́ДДАНИЙ (про людину - готовий пожертвувати собою, поступитися своїми особистими інтересами для блага інших; про дії, почуття і т. ін. - сповнений самовідданості), САМОЖЕРТО́ВНИЙ, ПОДВИ́ЖНИЦЬКИЙ, ЖЕРТО́ВНИЙ, САМОЗРЕ́ЧЕНИЙ, САМОЗРЕ́ЧНИЙ, ЖЕ́РТВЕННИЙпоет. (сповнений самовідданості, самозречення). Самовідданий борець за незалежність країни; Самовіддана праця; Передові представники народів світу знали про благородну, подвижницьку працю Івана Франка (П. Тичина); Тема жертовної материнської, взагалі батьківської любові виникає [у Стефаника] в життєвому сплетінні з іншими темами (з журналу); Жертовне служіння народові; Потім уже пережите немов захльоснуло її - спогад про трагічне повстання.. і жертвенний подвиг обманутих і наперед приречених людей (С. Журахович).